Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв’язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов’яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Дитину могли назвати й негарним ім’ям (Некрас, Поганка, Нехорош, Мал, Крив), сподіваючись, що воно не сподобається нечистій силі і вона залишить дитину в спокої.

Національний  центр народної культури «Музей Івана Гончара»
Козацький фольклорний гурт «Вольниця» та гурт «Соловейки»
 
ЗАПРОШУЄ
13 березня о 18.30
на  обрядодійство
«Благослови мати, Весну закликати» 

«Благослови мати Весну закликати,
Весну закликати, зиму проводжати.
Весняночка-панночка, де ти зимувала?

Зимувала  у садочку, на сорочку  пряла»

       Обряд зустрічі Весни належить до одного з найархаїчніших обрядів не лише українців, а й більшості народів дохристиянських часів. Глядачеві пропонується зразок обряду зустрічі Весни на території Східного Поділля, куди належить Надбузька Кіровоградщина, звідки родом керівник фольклорних колективів «Вольниця» та «Соловейки», які братимуть участь у дійстві.

Чи задумувався хтось колись, що вона значить для нас. Напевно, дуже багато. Формально, це лише один із відрізків нашого життя, але, якщо заглянути у глибини душі. Кожен з нас приходить до школи, щоб взяти щось. Хтось приходить за знаннями, хтось за яскравими враженнями, ще хтось за спілкуванням, ще хтось... Ще хтось просто приходить. Та, як би там не було і хто б там що не казав про небажання приходити у школу, про нелюбов до однокласників, вчителів, складність шкільної програми, ми все-таки прагнемо повернутися туди знову і знову. Тому, що це наш дім.

Та, як я вже сказала, школа є лише маленьким відрізком нашого життя довжиною в 10 або 12 років. А далі. І знову хочеться повернутися у стіни першої, такої знайомої і в той же час такої незвичної. Дехто з часом розуміє, що ця тяга є настільки сильною, що перебороти її просто неможливо. І знову повертається сюди, знову віднаходить тут дім, прийшовши сюди уже у якості вчителів. Чи відомо Вам, що 47!! викладачів є випускниками нашої школи? Так-так. Вони колись теж так, як ми сиділи за партами у цих самих класах і слухали вчителів, бешкетували і прогулювали уроки. Особисто мені важко уявити своїх вчителів, які так само, як і ми гасають по школі, відповідають біля дошки, отримують двійки, вкінці-кінців. А Вам??? Напевно, теж важко. Зараз вони серйозні дорослі люди, які служать прикладом для дітей. Мені так захотілося чітко уявити цю картинку і дізнатися, як вони почуваються у ролі вчителів, що вирішила взяти інтерв’ю у деяких з них.

І так. Першою моєю жертвою стала Воронецька Валентина Володимирівна, якій я безмежно вдячна за щирість та яскрву розповідь.

Інтернет галерея Арт Он Лайн запрошує до співпраці авторів.
Галерея art-on-line.com.ua створена як вільний майданчик для розміщення і просування в мережі інтернет образотворчого мистецтва сучасних українських авторів.

Безкоштовне розміщення робіт на сайті, ціни на картини призначають самі автори.

Постійне надходження нових робіт. Запрошуємо до перегляду.

http://art-on-line.com.ua/

Міністр освіти і науки закликав українських науковців написати хоча б по 2-3 статті для українського сегмента інтернет-енциклопедії "Вікіпедія"

"Український сегмент енциклопедії може суттєво розширитися, якщо кожен з українських науковців напише хоча б по 2-3 статті з його напрямку діяльності, - зауважує міністр Вакарчук. - До роботи можна залучати й студентів старших курсів, які під керівництвом своїх викладачів, змогли б долучитися до створення потужної української Вікіпедії. Адже написати чи відредагувати статтю в цій інтернет-енциклопедії може кожен. Формування українського сегменту Вікіпедії є завданням національного значення".

Міністр вважає, що українська Вікіпедія сильно поступається своїм аналогам і за якістю. Багато наявних статей мають уривчастий, неповний і незавершений характер. А це спонукає українських інтернет-користувачів читати російську, англійську чи іншу зрозумілу іноземну версію "Вікіпедії".

Найпопулярніша світова інтернет-енциклопедія створена у 2001 році. Вікіпедія доступна 250 мовами, проте її український сегмент дуже незначний. Українською написано лише 188 тисяч статей Вікіпедії (для порівняння, англійською - понад 3 мільйони, німецькою - трохи більше мільйона, французькою - 908 тисяч, польською - 673 тисячі, російською - 489 тисяч).

Орнамент писанки

         ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ПИСАНКИ

Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.
 

Писанка з чорним тлом

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Писанка, Галичина

•    ПІДГОТОВКА ДО РОЗПИСУ ПИСАНКИ

Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.

Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди, пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.

В цій добірці пропонуються вам книги про український народний стрій.

Ве­лике історичне та художнє значення українського народного костюма безу­мовне. Від глибокої давнини і протягом усього існування він задовольняв не лише матеріальні, а й духовні потреби людини, виконуючи необхідні побутові, соціальні, обрядові функції. Його висо­кий мистецький рівень, емоційна наси­ченість яскраво відбивають світогляд, естетичні уподобання, саму психологію українського народу. Це самобутнє явище посідає визначне місце не тільки в національній, а й у європейській та загалом світовій культурі.

Історія народної вишивки в Україні іде коренями в глибину століть . Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з незапам'ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженнях показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського народного костюма XVІІІ-XІ ст.

Арабський мандрівник X ст. н.е. у своїх розповідях про русїв згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам'ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб з'ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури.

 Прочитай перед тим, як „привітати” дорогу тобі людину!

 Історія виникнення „свята” 8 Березня

  Існує дві історії походження "свята":

Перша історія:

Рішення про щорічне святкування жіночого дня було прийнято в 1910 році на Другій міжнародній конференції соціалісток в Копенгагені.

Коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда - маніфестації феміністок, основну масу з яких складали повії.

У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.

В наступні роки демонстрації жінок часто приурочувалися цьому дню. Так, 8 березня 1908 року в Нью-Йорку 15 000 жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи підвищення зарплатні та надання виборчого права. Для закріплення традиції, рішенням Соціалістичної партії США (28 лютого 1909) і Соціалістичного Інтернаціоналу (1910, Копенгаген, з ініціативи німецької революціонерки Клари Цеткін) день 8 березня було проголошено Міжнародним жіночим днем.