Вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках.

Все частіше можна побачити орнаменти українької вишивки в поліграфії та веб-дизайні. Дуже гарну колекцію орнаментів в електронному варіанті зібрала пані Світлана Ткаченко, за що їй велика подяка.

Дата проведення: 1 травня 2010 року
Місце проведення: Пл. Ринок у Львові

Гості та львів’яни міста на День Батяра матимуть унікальну можливість поринути в атмосферу, настрій, побут, стилістику такого автентичного львівського явища як батярство, яке витворило своєрідний міський фольклор, сформований на лексиці львівської вулиці початку ХХ ст. Батяр – це дотепний, галантний і романтичний збиткар.

29-30 травня 2010 року у Львові відбудеться Другий міжнародний фестиваль середньовічної культури «Львів стародавній», в рамках якого лицарі зі східноєвропейських клубів історичної реконструкції вперше змагатимуться у кінних двобоях. Це буде одне із найфеєричніших свят у стародавньому Львові.

Родзинкою фестивалю стане також фінал конкурсу «Ой не ріж косу, бо хорошая», де українські красуні зможуть помірятися своєю гордістю – довгою косою.

Усі розваги супроводжуватиме концерт середньовічних гуртів на головній сцені. Серед учасників – відомі українські та закордонні гурти, які виконують середньовічну музику. Хедлайнери Фестивалю - київський колектив «Йогурт», харківський «Spiritual Seasons»  та львівський  «Kings & Beggars». Планується також приїзд віп-гостей, імена яких організатори фестивалю поки що тримають в таємниці.

Молодих дівчат і хлопців, батьків і дітей, дідусів і бабусь – усіх, хто не байдужий до українських традицій ЗАПРОШУЄМО на  ВЕЛИКОДНІ ЗАБАВИ 8 квітня 2010 року з 12:00 до 18:00 у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара".

Цього року великодній звичай презентує мальовнича Яворівщина – край здавна відомий своїми глибокими народними традиціями та самобутнім мистецтвом народних майстрів.

Великдень

Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:

"Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"

і під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.

Писанки

Про українську писанку...

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Великодні страви

Великодні страви - це освячені в церкві страви, які споживали під час великоднього родинного сніданку. Святили здебільшого страви, яких у період Посту не вживали у їжу: шинку, ковбасу, сир, масло, яйця тощо. Особливе значення мали яйця: зварені і очищені від шкаралупи, одноколірні крашанки та розписані писанки. Недарма в народі Великдень лагідно звали "червоним яєчком". Обов'язковими були і залишаються гіркі зела (наприклад хрін), який подають до великоднього столу на згадку про гіркість Христових страстей. Подекуди святять і заправлені хроном бурячки. Та головною окрасою свяченого, все ж таки є паска.

PR: wait...  I: wait...  L: wait...  Dir: wait...  Traffic: wait...  CY: wait...  I: wait...  YCat: wait...  C: wait...