<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<!-- generator="FeedCreator 1.7.2, 2008 (c) Joomla! Ukraine (http://www.joomla-ua.org)" -->
<rss version="2.0">
	<channel>
		<title>Українські традиції</title>
		<description>Усі новини сайту wwww.traditions.org.ua</description>
		<link>http://traditions.org.ua</link>
		<lastBuildDate>Tue, 09 Mar 2010 21:44:55 -0600</lastBuildDate>
		<generator>FeedCreator 1.7.2</generator>
		<item>
			<title>Як розписати писанку</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/yak-rozpisati-pisanku.html</link>
			<description> (statti/yak-napisati-pisanku.html)  &amp;bull;    ПІДГОТОВКА ДО РОЗПИСУ ПИСАНКИДля людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам&amp;#39;ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.  Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди, пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.</description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Sun, 07 Mar 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Орнамент писанки</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/ornament-pisanki.html</link>
			<description> (statti/uzori-pisanki.html)          ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ПИСАНКИ Пам&amp;#39;ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові. Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу. </description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Sun, 07 Mar 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Писанка</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/pisanka.html</link>
			<description> (statti/pisanka.html) Усе про українську писанку Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту. </description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Sun, 07 Mar 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Символіка кольорів писанки</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/simvolika-koloriv-pisanki.html</link>
			<description> (statti/simvolika-koloriv-pisanki.html)  Найдавнішими вважаються крашанки (foto/256.html)  - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м&amp;#39;які відтінки. Але колір в писанці з&amp;#39;явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове. Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві. Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова  красний  -  гарний  стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.</description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Sun, 07 Mar 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Добірка книг про український народний стрій. 30 книг - [PDF, DJVU]</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/dobirka-knig-pro-ukrayinskiy-narodniy-striy.-30-knig-pdf-djvu.html</link>
			<description> 		 		&lt;img style=&quot;border: medium none&quot; src=&quot;http://fotky.com.ua/uploads/0907/25/foivn_large.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;170&quot; height=&quot;216&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;В цій добірці пропонуються вам книги про український народний стрій.  Ве&amp;shy;лике історичне та художнє значення українського народного костюма  безу&amp;shy;мовне. Від глибокої давнини і протягом усього існування він  задовольняв не лише матеріальні, а й духовні потреби людини, виконуючи  необхідні побутові, соціальні, обрядові функції. Його висо&amp;shy;кий  мистецький рівень, емоційна наси&amp;shy;ченість яскраво відбивають світогляд,  естетичні уподобання, саму психологію українського народу. Це самобутнє  явище посідає визначне місце не тільки в національній, а й у  європейській та загалом світовій культурі.  Історія народної вишивки в Україні іде коренями в глибину століть . Дані  археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців  підтверджують, що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з  незапам&amp;#39;ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений  одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків,  датовані VІ ст., при дослідженнях показали ідентичність не тільки  одягові, але і вишивці українського народного костюма XVІІІ-XІ ст.   Арабський мандрівник X ст. н.е. у своїх розповідях про русїв згадує, що  вони носили вишитий одяг. На жаль, пам&amp;#39;ятники української вишивки  збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб  з&amp;#39;ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки  збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території  України періоду неоліту, трипільської культури.</description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Tue, 02 Mar 2010 12:20:11 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Історія 8 березня</title>
			<link>http://traditions.org.ua/vesnyaniy-tsikl/istoriya-8-bereznya.html</link>
			<description>     Прочитай перед тим, як &amp;bdquo;привітати&amp;rdquo; дорогу тобі людину!  Історія виникнення &amp;bdquo;свята&amp;rdquo; 8 Березня       Існує дві історії походження  свята :        Перша історія:      Рішення про щорічне святкування жіночого дня було прийнято в 1910 році на Другій міжнародній конференції соціалісток в Копенгагені.      Коріння свята, яке так приховувала совєтська пропаганда - маніфестації феміністок, основну масу з яких складали повії.      У 1895 році, 8 березня, повії Чикаго вийшли на демонстрацію з вимогою виплатити матросам зарплату. В останніх просто не було грошей, щоб розплатитися із представницями найдавнішої професії. Через рік, 8 березня, 1896 році, те ж саме відбулося в Нью-Йорку.      В наступні роки демонстрації жінок часто приурочувалися цьому дню. Так, 8 березня 1908 року в Нью-Йорку 15 000 жінок вийшли на демонстрацію, вимагаючи підвищення зарплатні та надання виборчого права. Для закріплення традиції, рішенням Соціалістичної партії США (28 лютого 1909) і Соціалістичного Інтернаціоналу (1910, Копенгаген, з ініціативи німецької революціонерки Клари Цеткін) день 8 березня було проголошено Міжнародним жіночим днем.   </description>
			<category>Святковий календар - Весняний цикл</category>
			<pubDate>Sun, 28 Feb 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Акція на захист книгарні &quot;Сяйво&quot;</title>
			<link>http://traditions.org.ua/novini/aktsiya-na-zahist-knigarni-syayvo.html</link>
			<description>&lt;img src=&quot;/images/stories/5.JPG&quot; alt=&quot; &quot; width=&quot;158&quot; height=&quot;211&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;У зв язку із загрозою зникнення з Хрещатика споконвічної  книгарні   Сяйво  поети-двотисячники вирішили почитати вірші просто  неба, поруч з книгарнею. Справа в тім, що провести     цю поетичну акцію в приміщення наразі неможливо: крамниця  забарикадована, вікна наглухо заварено а біля входу, просто на тротуарі,  легендарне  Сяйво  затуляють величезні вантажівки. Захопивши  приміщення, працівникам книгарні не дали навіть одягтися і забрати  особисті речі. Чим же тут зарадять вірші? Чи не наївно  сподіватися, що від пронизливого хорея рейдери раптом розчуляться і  стануть додержуватись законів України?Так, це наївно,  але всі інші методи привернути увагу громадськості до цього свавілля не  більш дієві: журналісту, що фотографував події, нові  мешканці  крамниці  зламали палець, до іншого застосували газову атаку, міліція жодним  чином не реагує на зухвале порушення закону, та навіть ДАІ  не помічає   оригінального методу паркування КРАЗів на тротуарах центральної  столичної вулиці. </description>
			<category>Новини - Новини</category>
			<pubDate>Tue, 23 Feb 2010 06:13:57 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>23 лютого &quot;День захисника Вітчизни&quot;?</title>
			<link>http://traditions.org.ua/zimoviy-tsikl/23-lyutogo-den-zahisnika-vitchizni.html</link>
			<description>&lt;img class=&quot;article_img&quot; src=&quot;http://www.ruska-pravda.com/images/stories/1%20karlmarx.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;156&quot; height=&quot;208&quot; align=&quot;left&quot; /&gt; На підході ще одне свято &amp;ndash; 23 лютого, День захисника Вітчизни. 								 								  Скільки вже списів зламано довкола нього, скільки статей написано.  Начебто й немає сенсу вкотре повертатися до цієї теми. Проте події  останніх президентських виборів і навіть одразу після них, коли вже  новий Президент України В. Ющенко відвідав Донецьк, а заплановану  поїздку в Одесу чомусь скасував, змушують замислитися не лише про  проблеми єдності українців, а про необхідність усунути все те, що цій  єдності заважає. Як на мене, українцям потрібні спільні свята, а не  регіональні, яким нині фактично є 23 лютого.  Нагадаємо шановним читачам, що 23 лютого 1999 р. екс-президент Л.  Кучма своїм указом установив свято День захисника Батьківщини.  Президентський указ задовольнив численні прохання громадських  організацій і ветеранів війни.   Якою була реакція суспільства? Соціологічні дослідження Українського  центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова засвідчили, що 33,6% респондентів 23 лютого  відзначають День Радянської Армії, 30,1% &amp;ndash; свято всіх чоловіків і тільки  19,4% &amp;ndash; День захисника Батьківщини. Отже, 33,6% важлива згадка про  Радянську Армію, яку раніше йменували Червоною, а ще раніше &amp;ndash;  Робітничо-Селянською Червоною Армією. З урахуванням тих 19,4%, які  знають про День захисника Батьківщини, загалом 53% респондентів  святкують 23 лютого з ідеологічних міркувань і частково за інерцією,  мабуть, унаслідок тривалого проживання в колишньому СРСР.</description>
			<category>Святковий календар - Зимовий цикл</category>
			<pubDate>Tue, 23 Feb 2010 04:07:12 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Кампанія «Молодь пам’ятає Шухевича»</title>
			<link>http://traditions.org.ua/novini/kampaniya-molod-pam-yatae-shuhevicha.html</link>
			<description>&lt;img src=&quot;http://img62.imageshack.us/img62/7862/shukh.png&quot; border=&quot;0&quot; alt=&quot;http://img62.imageshack.us/img62/7862/shukh.png&quot; width=&quot;94&quot; height=&quot;94&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;Мета кампанії &amp;laquo;Молодь пам&amp;rsquo;ятає Шухевича&amp;raquo; &amp;ndash;  систематизація і популяризація правдивої інформації про героїчне життя  Головного командира УПА Романа Шухевича у рамках молодіжної ініціативи  &amp;laquo;Героям слава!&amp;raquo;. Долучитись  до кампанії &amp;laquo;Молодь пам&amp;rsquo;ятає Шухевича&amp;raquo; (http://shukh.org.ua/uk/component/content/article/36-2009-03-04-21-07-57/89-molod-pamjatae-shuhevicha.html#comments)</description>
			<category>Новини - Новини</category>
			<pubDate>Mon, 22 Feb 2010 14:29:51 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>На Тернопільщині працюватиме школа писанкарства</title>
			<link>http://traditions.org.ua/novini/na-ternopilschini-pratsyuvatime-shkola-pisankarstva.html</link>
			<description>&lt;img style=&quot;padding: 5px; float: left&quot; src=&quot;http://nation.org.ua/files/preview_images/news_news11586.jpg&quot; border=&quot;0&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;115&quot; height=&quot;115&quot; /&gt;15 березня на Тернопільщині розпочне свою роботу школа писанкарства &amp;ldquo;Намалюю писаночку&amp;rdquo;. Зокрема, відкриють школи писанкарства в Чортківському, Теребовлянському та Шумському районах та в місті Тернополі.  Навчання проводитимуть відомі в області майстрині-писанкарки,  яке  складатиметься із п&amp;rsquo;яти занять протягом п&amp;rsquo;яти днів, а саме: перший  день &amp;ndash;  вступне заняття, пов&amp;rsquo;язане з загальним ознайомленням з  писанкарством та  Великодніми традиціями, другий-четвертий день &amp;ndash; три  заняття з  опанування техніки писанкарства при індивідуальній роботі  вчителів з  кожним учасником, а також в групах, п&amp;rsquo;ятий день &amp;ndash; заключне  заняття та  підбиття підсумків роботи. </description>
			<category>Новини - Новини</category>
			<pubDate>Sat, 20 Feb 2010 07:44:34 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Індивідуальні та колективні майстер-класи  ДО СВЯТА ВЕЛИКОДНЯ</title>
			<link>http://traditions.org.ua/novini/individualni-ta-kolektivni-mayster-klasi-do-svyata-velikodnya.html</link>
			<description>Українські  великодні писанки без перебільшення  можна вважати &amp;ldquo;листами до Бога&amp;rdquo;. В архаїчних  символах візерунків на яйці закладалися  молитви, побажання та мрії. Довершена  єдність форми, кольору і змісту нагадує  про одвічну гармонію Всесвіту. З яйця,  за міфологічними уявленнями українців,  почався світ. Тому писанці завжди надавали  особливої святості, вважали, що нею можна  забезпечити щастя, достаток, здоров&amp;rsquo;я  і захистити людину від усілякого зла.  Знаки сонця, води, вогню, повітря та землі,  що в різноманітних комбінаціях та кольорах  поєднані на традиційному тлі писанок,  свідчать про споконвічну гармонію людини  з природою. Через мову писанкових символів  можна звернутися до Бога з молитвою про  здоров&amp;rsquo;я, довголіття, побажати гарного  урожаю, щасливого одруження, народження  дитини.      </description>
			<category>Новини - Новини</category>
			<pubDate>Sat, 20 Feb 2010 07:30:30 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Хотин. Міжнародний фестиваль&quot;Битва Націй&quot;</title>
			<link>http://traditions.org.ua/festivali/hotin.mizhnarodniy-festival-bitva-natsiy.html</link>
			<description>&lt;img style=&quot;max-width: 495px&quot; src=&quot;http://cs1364.vkontakte.ru/u5390137/100339562/x_be129dfe.jpg&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;168&quot; height=&quot;183&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;Перший міжнародний фестиваль історичної реконструкції середньовіччя нового формату &amp;laquo;Битва Націй&amp;raquo; проходитиме з 30 квітня по 3 травня 2010 року та обіцяє бути наймасштабнішою та найконцептуальнішою подією не тільки для України, але й для Європи, аналогів якому нема в усьому світі.   Ви можете не цікавитися історією, не полюбляти військові сцени битв, не розумітися на зброї, не мати спортивного розряду та не бути азартним глядачем спортивних чемпіонатів, але ви все одно не зможете залишитися байдужими до історичної реконструкції середньовіччя.Саме тому &amp;laquo;Битва Націй&amp;raquo; - це для Вас.  </description>
			<category>Новини - Фестивалі</category>
			<pubDate>Wed, 27 Jan 2010 16:08:09 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як нам українізувати українців (програма дій)</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/yak-nam-ukrayinizuvati-ukrayintsiv-programa-diy.html</link>
			<description>&lt;img style=&quot;border: medium none &quot; src=&quot;http://sd.org.ua/images/04080601e.JPG&quot; border=&quot;0&quot; alt=&quot;Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)&quot; title=&quot;Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)&quot; height=&quot;200&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;Завдання ставиться саме так: не українізація України, а українізація українців, яких в Україні понад 80 відсотків. При цьому йдеться про українізацію українців в усьому світі, а не тільки в Україні. Починаючи з тих, хто вже є носієм мови. Але навіть якщо українці не володіють українською мовою, то на генетичному рівні все одно несуть у собі українську вібрацію і легко відгукуються на звучання рідної мови. </description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Tue, 26 Jan 2010 15:09:02 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Пам’ятай про Крути!</title>
			<link>http://traditions.org.ua/novini/pam-yatay-pro-kruti.html</link>
			<description>&lt;img src=&quot;http://kruty.org.ua/images/stories/kruty_logo.png&quot; border=&quot;0&quot; alt=&quot;&quot; width=&quot;115&quot; height=&quot;138&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;Кампанія  &amp;laquo;Пам&amp;rsquo;ятай про Крути!&amp;raquo; ініціюється  в рамках Молодіжної ініціативи &amp;laquo;Героям  слава!&amp;raquo; для популяризації серед  молоді подвигу юнаків, які в січні 1918 року віддали найдорожче &amp;ndash; своє життя &amp;ndash; захищаючи незалежність України. Задекларуй свою участь в кампанії (http://kruty.org.ua/)</description>
			<category>Новини - Новини</category>
			<pubDate>Thu, 21 Jan 2010 12:46:53 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>19 січня | Водохреща</title>
			<link>http://traditions.org.ua/zimoviy-tsikl/19-sichnya-vodohrescha.html</link>
			<description>      У надвечір&amp;#39;я Йордану і в сам Йордан відбувається так зване Йорданське водосвяття: у надвечір&amp;#39;я біля церкви, а в Йордан на публічному місці. Водосвяття у Надвечір&amp;#39;я символізує хрещення Івана, а 19 січня &amp;mdash; хрещення Ісуса, який також хрестив людей в Йордані. Увечері споживається Йорданська вечеря (18 січня). Страви на столі пісні, як на Святвечір. Розпочинають вечерю молитвою, опісля п&amp;#39;ють свячену воду.</description>
			<category>Святковий календар - Зимовий цикл</category>
			<pubDate>Mon, 18 Jan 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Ментальність хат і хмарочосів</title>
			<link>http://traditions.org.ua/statti/mentalnist-hat-i-hmarochosiv.html</link>
			<description>&lt;img src=&quot;/images/stories/xatka.jpg&quot; alt=&quot; &quot; width=&quot;151&quot; height=&quot;100&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;    Поставлю хату і кімнату,   Садок-райочок насаджу.   Посиджу я і походжу   В своїй маленькій благодаті.   Т. Шевченко  Сучасні технології дозволяють зводити будинки на 100 та більше поверхів. Жити поближче до хмар вважається модним. Це дорого. Це круто. І, як часто трапляється з модними речами, &amp;mdash; це вибір, який хтось намагається зробити за нас. Головна функція моди &amp;mdash; надати товарові престижу, створити ореол зовнішньої привабливості. Мета &amp;mdash; швидкий продаж. Як і будь-яка інша, будівельна мода твориться зацікавленими людьми й не дуже залежить від наших реальних смаків і потреб&amp;hellip;  То які ж вони насправді &amp;mdash; житлові потреби сучасного українця?  </description>
			<category>Новини - Статті</category>
			<pubDate>Sat, 09 Jan 2010 04:34:04 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Традиція Різдвяних свят на Буковині</title>
			<link>http://traditions.org.ua/zimoviy-tsikl/traditsiya-rizdvyanih-svyat-na-bukovini.html</link>
			<description>  &lt;img src=&quot;images/stories/images1212.jpg&quot; alt=&quot;Традиція Різдвяних свят на Буковині&quot; title=&quot;Традиція Різдвяних свят на Буковині&quot; width=&quot;111&quot; height=&quot;111&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;           Степан Карачко, крєзнавець       м. Чернівіці        Із приходом пори Різдвяних свят ми поринаємо на три тижні у чарівний світ, створений уявою й фантазіями багатьох поколінь наших предків. Це світ, наповнений народними повір&amp;rsquo;ями, билицями та легендами про неймовірні чудеса та надприродних істот.     Буцімто, тоді розкриваються небеса, вода перемінюється у вино, а в домашніх тварин прокидається дар розмовляти людською мовою.     Водночас протягом цієї перехідної пори року до осель наверталися душі померлих й активізовувалася всіляка  нечиста  сила, а також пов&amp;#39;язані з нею чаклуни та відьми.   </description>
			<category>Святковий календар - Зимовий цикл</category>
			<pubDate>Tue, 05 Jan 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вифлеємський вогонь</title>
			<link>http://traditions.org.ua/zimoviy-tsikl/vifleemskiy-vogon.html</link>
			<description> &lt;img src=&quot;/images/stories/FeflyiemVohKalendar_NEW.jpg&quot; alt=&quot;Вифлеємський вогонь миру&quot; title=&quot;Вифлеємський вогонь миру&quot; width=&quot;150&quot; height=&quot;222&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;     Цю прекрасну передріздвяну традицію &amp;ndash; розповсюджувати Вифлеємський вогонь миру &amp;ndash; започаткувала у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх, хто потребує допомоги та уваги в передріздвяний час. І одразу ж цю благородну справу взяли в свої руки скаути.      Щороку австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме із рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує із заходу на схід, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового.      По Україні Вифлеємський Вогонь поширюють члени Пласту - Національної скаутської організації України. Цього року пластуни десятий рік поспіль переберуть Вифлеємський Вогонь Миру від польських скаутів і передадуть його українській громаді, церквам, занесуть до дитячих притулків, лікарень, щоб ті, хто перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки.  </description>
			<category>Святковий календар - Зимовий цикл</category>
			<pubDate>Tue, 05 Jan 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Дідух</title>
			<link>http://traditions.org.ua/zimoviy-tsikl/diduh.html</link>
			<description>&lt;img src=&quot;/images/stories/6186.jpg&quot; alt=&quot;Винесення дідуха у Львові&quot; title=&quot;Дідух у Львові&quot; width=&quot;142&quot; height=&quot;224&quot; align=&quot;left&quot; /&gt;       Дідух, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із традиціями, дідух &amp;mdash; це останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом&amp;#39;яний оберіг &amp;mdash; це дух предків, дідів, збереження традицій і пам&amp;#39;яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам&amp;#39;яті про предків.      Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали &amp;laquo;Дідух до хати &amp;ndash; біда із хати&amp;raquo;.У наш час мало хто точно дотримується традицій. Сніп часто замінює невеликий &amp;bdquo;букет  із колосків, різних сухих трав та квітів, безсмертників. Проте приємно, що щороку дедалі більше українців відновлює традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха.     Дідух, сіно, різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам  відчуття таємничості і свята. Вже багаторічною традицією є винесення більш як 3-метрового дідуха на Різдвяні свята на проспект Свободи у Львові. Так само солом&amp;#39;яні обереги встановлюють на центральних площах у Києві, містах Франківщини та Львівщини.  </description>
			<category>Святковий календар - Зимовий цикл</category>
			<pubDate>Tue, 05 Jan 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>7 січня | Різдво</title>
			<link>http://traditions.org.ua/zimoviy-tsikl/7-sichnya-rizdvo.html</link>
			<description>&lt;img src=&quot;/images/stories/1199446846_images.jpg&quot; alt=&quot;7 січня | Різдво&quot; title=&quot;7 січня | Різдво&quot; width=&quot;125&quot; height=&quot;108&quot; align=&quot;left&quot; /&gt; Таїнство Різдва&amp;hellip;        Різдву, за церковним статутом, передував чотиритижневий піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: білили світлицю, прикрашали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою. Широко побутував звичай ставити на покуті сніп зібраних наприкінці жнив пшениці або вівса, символ усіх трьох зимових свят - &amp;laquo;дідух&amp;raquo;.  </description>
			<category>Святковий календар - Зимовий цикл</category>
			<pubDate>Tue, 05 Jan 2010 16:00:00 -0600</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>
