Українські "пампухи" та "пампушки", польські "пончки", російські "пончики", єврейські "гати", американські "донатси"… такі схожі та водночас такі різні. Саме для того, щоб ознайомитись з традиціями випікання такої звиклої страви, історією її походження та просто гарно провести час, слухаючи та пізнаючи традиції і національні рецепти етнічних товариств - приходьте на ІІІ Міське Свято Пампуха, що відбудеться 8-10 січня 2010 року.

Новинкою цьогорічного свята буде конкурс вертепів. Відібрані вертепи будуть запрошені виступити на міській сцені 8 січня під час святкування "Пампуха". 10 січня 2010 року відбудеться фінал конкурсу вертепів та нагородження найкращих.

Пампухи

Маленькі кульки посипані цукровою пудрою - солодкі символи Різдва. Важко уявити це велике свято без пампухів. У кожної родини вони різні - солодкі і не дуже, з маком, з мармолядою або без нічого, але однаково смачні.

На Святий вечір господині часто жартують - заліплюють у пампухи символічні начинки. Пампух, начинений сіллю - бути весь рік у тяжкій праці. Замість маку чорний мелений перець - готуйся до несподіванок. Той, хто візьме пампух з копійкою - розбагатіє. А якщо в пампушці мед - на кохання чи весілля.

Пампушки на Україні готували до свят, у неділю, на поминальний обід (Полісся, Північне Поділля) до борщу чи юшки, часто затовкуючи їх часником, а житні пампушки й на щодень. В Німеччині, Скандинавії та західній Європі пампушки відомі як берлінер (берлінчики) і продаються в майже кожній німецькій пекарні чи магазині солодощів. В Польщі готують свої пампушки, які називають пончками (paczki) (Вікіпедія). А американські пампушки (донатси) мають велику дірку в середині - очевидно якась здібна жінка подумала, що там тісто буде швидше прожарюватися. Їх їдять майже кожен день до кави чи до чаю.