Цілий рік студент провчився майже без просвітку
Та й приїхав відпочити до батьків улітку.
Вклала мати сина спати з дальної дороги.
— Що він тільки, — каже батько, — узува на ноги.
Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки.
Колись отак узувались безпритульні вурки.

Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку,
Довів якось черевики синові до толку.
Син уранці підхопився, скочив на підлогу.
Що за диво? Не налазить черевик на ногу.
Батько збоку утішає: — Не журися, хлопче.
Нога в тебе чималенька, за півдня розтопче. —
Син хитає головою: — Думали б хоч трішки.
Нащо було зашивати нові босоніжки?

Автор гуморески: Павло Глазовий