Розглянемо тепер символічне значення вікна.
вікно символічно позначає вихід у потойбічний світ.
згадайте, померлих виносили через вікно, або через пролом у стіні.
на проводи через вікно перекидали кінець рушника і ставили кутю. таким чином запрошувалися предки до вечері.
якщо немовля народжувалося хворим, то його тричі передавили через вікно з рук в руки.
подібним чином відомий і обряд хрещення, якщо немає священика - людина перелазить через вікно.
віконниця - це те що стоїть між тим і цим світом.
вона відповідає іконі, до того ж має схоже звучання. За законами укр.мови, перший відкритий склад має тенденцію до закриття. отець-вітець, очі-вічі
якщо використати це у випадку зі словом ікона то матимемо - вікона.
До речі, наші ікони прикривалися завісами, як і вікна зараз прикривають тюлем.
"грец. εіκόν" - ікона - походить від εоіха - (е)оі(й)ка - ОИКА - "бути схожим". А ось про походження слова ОИКА пишеться: "надійних відповідників немає". я припускаю, що перфект ОИКА походить від прасл. ОКО.
в Етімологічному словнику української мови вікна дають три варіанта етімологій:
1. око+вітер. 2. aku(v)a (іе.) - вікно в воді - ополонка, джерело. 3. віко - кришка скрині, діжки, домовини; повіка.

Віко – це те, що закриває око і водночас – домовину. Коли ми заплющуємо очі – то цією дією ніби відокремлюємо себе від зовнішнього світу і зосереджуємося на тому, що не доступно для сприйняття іншими людьми, опиняємося по той бік світу, розплющивши очі - відновлюємо зв’язок із навколишнім. Подібну роль відіграє і віко домовини – воно відокремлює покійника від світу живих. Тут мабуть доречно згадати гоголівське: „Подымите мне веки”, де зв’язок між потойбічною істотою та людиною встановлюється за допомогою розплющення очей та контакту очі-в-очі.
Тобто віко – це те, що стоїть на межі явного і потойбічного.

Це віко веде нас далі у міфологію, а також на кам’яне святилище на острові Хортиця(вік - 4000 р.). воно побудоване із двох різних за величиною кіл. Велике коло має вхід (символічні ворота), посередині знаходиться маленьке кам’яне коло, де, імовірно, розпалювалося вогнище. Саме цікаве те, що це маленьке коло, яке символізує собою зародок життя, новонароджене сонце, знаходиться не рівно по центру, а ділить собою велике коло на дві нерівні дуги, в одній воно знаходиться майже повністю, а друга, меша, ніби накриває його, як віко домовини. З одного боку ми маємо, погребальний човен, що везе людину у вирій(такі човни підпалювалися, і вогонь символізував той же зародок життя, що і жертовний вогонь у центрі святилища), а з іншого бачимо як пливе „Дажбог у струзі своєму” і ... „освітлює домове наші”.
У трипільській хаті вікна мали форму кола з хрестом посередині. Подібний хрест був виліплений на долівці. Коли сонячне проміння потрапляло у вікно, на долівці відбивався малюнок – сонячне коло з хрестом посередині, у певний момент хрест на долівці і хрест сонячний накладалися один на один.
За переказами хату, зробив чорт, а вікна – Бог, щоб у хаті стало світло.
Чорт – це низ, матерія, земля, тіло, Бог – верх, енергія, небо( сонце), душа.
Завдяки очам, людина отримує до 80 відсотків інформації про навколишнє , так і завдяки вікну, людина бачить зовнішній світ. Отже, очі як і вікно – це прохід між цим світом і світом по той бік. Між тим і цим світом стоять віко та віконниця. У Росії віконниці називають ставнями, тобто річ, яку ставлять. Це дерев’яний щит, яким закривають вікно. У мене на батьківщині віконниці і досі розмальовують синьо – білими кольорами та таємничими знаками, у яких проглядаються писанкові символи – берегині, волові вічка та баранячі ріжки.
Тобто віконниця – це розмальована символічними знаками дерев’яна дошка. Що таке ікона – таж сама дошка, де зображується релігійний символ.

кілька років тому познімала на прання штори і так не повісила на місце. Замінила їх рушниками.
А вцьму році ще й шпалери поклеїли під домотканне полотно. меніподобається.
А вам?



Рушник над дверима. Покищо мальований, але сподіваюся скоро повісити власний



Папужки нажаль не пройнялися сакральністю мого рушника і нещадно викльовують вишивку. >(



Тут пташечки повихованіші