Наші сучасники на Різдво не тільки, прибирають оселю, йдуть до церкви, готують традиційно вечерю, знаходять гарні слова для знайомих та незнайомих людей, тактовно жартують, але й не забувають в цей день поставити святкову мелодію на мобільний телефон, змінити заставку на моніторі свого комп'ютера, та відправити Інтернетом поздоровлення родичам та друзям які мешкають не тільки в Україні, але й далеко за її межами.. Проте не лише цим збагатилася українська культура за останні роки.

 

Про деякі нові традиції, які з'являються сьогодні, ми хочемо розповісти Вам. 

Ялинка для птахів і тварин.
Ми з дітьми влаштовуємо її щороку. Знаходимо на Різдво в парку ялинку, або якесь невисоке деревце чи кущ і прикрашаємо чимось їстівним. Наприклад, печивом чи горішками. Це справжнє свято для пташок, білочок та інших мешканців парку. Якщо підготуватися заздалегідь, можна зробити годівничку з шматка фанери чи картону і насипати насіння, крупу, крихти хліба… Невеликий шматок сала (не соленого!!!) підв'язаного на мотузці до гілки дерева дуже полюбляють синички.  Як з'ясується згодом, така  сімейна традиція принесе Вам чудову прогулянку, позитивні емоції, бадьорість духу і радість Вашим діточкам. І братам нашим меншим допоможете цю зиму перезимувати.

Дзвіночок.
У Різдвяну ніч роздають усім діточкам маленькі дзвіночки,(їх можна придбати у магазині для  рибалок і прив'язати кольорову стрічку, або керамічні у художньому салоні, вернісажі) і діти з великим задоволенням в них калатають - дзвонять, "баламкають". Звичайно, малюки наразі не замислюються над тим, навіщо вони це роблять, але цей ритуал дуже їм подобається.  Старшим, мудрим - допитливим діточкам, пояснюють, що дзвоном дзвіночка вони ніби виганяють все погане, зле з хати.
 
Звичайно, ми так дуже серйозно не ставимось до цих сучасних традиції, але..."