Персонажi :

Звiздар, три Царi, три Пастушки, Ангел, Чорт,

Смерть, Iрод, два Воїни, Жид, Жидiвка.

Звіздар і пастухи заходять до хати

Звiздар:

(стукає тричi палицею із звiздою):

Слава Богу! Добрi люди,

з Вифлеєму ми iдемо.

I ступаючи усюди,

звiстку радiсну несемо.

Пастушок 1:

Що крізь темряву ночі засіяла

Пастушок 2:

За собою нас позвала!

Пастушок 3:

Ми почули спiв анґелiв,

спiв величний, спiв веселий,

що в вертепi у яскинi.

Разом:

Божий син родився нинi!

(Вискакує Чорт)

Чорт:

Ха! Ха! Ха!

Дурна забава!

Немає Бога - тілько зваба,

тілько мастацький каламбур.

Сюди, хутчіш, - я кращий кредитор.

Беру в заставу маленьку дзюньку (показує яку)

жалюгідну душу.

За неї Вам і пиво, і ковбаси,

і голу дівку, і грошей - хоч в бочку квасить.

Тілько сюди її малесеньку, сюди.

Процент Вам буде, - хоч куди!

Анґел:

(відганяє Чорта, б’ючи невидимим мечем)

Ось тобі! Пуста потворо.

Зникни, згинь,

у синім морі розчинися,

в болото сплинь,

у полі попелом розвійся - полети.

Не засмути сердець юнацьких - пропади!

Бо предивная новина - Діва Сина породила.

Звіздар:

Наче небо отверзло уста і тисячі анґелів

хором добірним звістили.

Всі: Коляда 1: "Во вифлеємi нинi новина" (до “За світлом зірки ...” включно)

(Заходять царі)

Царі:

Мир Вам, люди!

Цар 1:

Ми з далеких доріг,

Чужеземних сторін.

Цар 2:

Залишили свій почет увесь і палати

Цар 3:

І з дарами оцими йдемо

нового царя привітати

(Входить Жид, Царі відходять на другий план)

Жид:

Ґутен морґен. Я прийшов до вас

в самий добрий час.

Ай-вай-вай! Ту сколькi люду,

будут торґi, много цуду.

Може куплю, може уторгую,

А що треба, - я продам,

Бо я маю файний крам.

Пастух:

Ми не міняємо і не торгуємо

І тебе тут, жиде не потребуємо.

Ми нині Месію вітаємо,

Що прийшов до нас з неба!

Жидiвка:

Мошку, хлопи (ґої) подуріли:

Вже не сіют і не косят,

А спасення в Бога просят.

Жид:

Ой панов’є, дармо ждати -

Прийде Ірод: всіх за ґрати,

Демократов, демаґоґов,

Ібо так уґодно Богу.

Пастух:

О ні, того вже не буде!

Не такі сьогодні люди,

Щоб з тобою ґендель мати

І про Бога забувати.

Жид:

Чого ви всі так розкричались?

Слова всі ваші є пусті.

Краще б до рабіна подались,

А він є мудрий, страх на тім!

Він вам сказав би, точно знаю,

Бо в нього конф, як Соломон,

Що ще Месії тут немає,

А всьо то мрія лише й сон.

Месія скоро ще не прийде,

А як появиться - мой, мой

Сам рабін проти нього вийде,

А не якийсь там пастух - ґой.

Жидiвка:

Чи не ліпше в корчму пити,

Закусить і одпочити.

Політика - не для хлопа,

Нащо Бога, нащо попа?

Жид:

Нащо ті співи, танці, дзвони

До корчми краще б вам піти.

А в мене цімес - горілонька,

що аж закрутяться світи.

Звіздар:

Ні, козацькі вольні діти

Більш не хочуть в корчмі пити,

Вже допилась Україна -

Вкрита соромом руїна.

Цар 1:

Де народ про край не дбає,

А краде і пропиває-

 Там зростають хворі діти,

Що не знають, де подітись.

(Жид і жидівка змовницьки перешіптуються, далі жидівка виходить)

Жид:

А як хлоп не буде пити,

то з чого мошко має жити?

Вбігає Жидівка: Цар Ірод з воїнами йдуть-

 хай до землі усі падуть!

Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?!

Чорт (до Ірода):

Володарю землі і неба,

тут всі, хто чесний, - проти тебе!

 Ірод:

Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.

Чи так, Мошку ?

Жид:

Так. Так, яснійший царю...

Саро ком цу гер.

Страшно Саро все сказати,

треба,мабуть нам тiкати.

Жидiвка:

Тихо дурню!

Хочеш злото - лiзь до самого болота.

 (До Ірода):

Маєм царю новину, …

всип нам злото, ну-ну-ну.

Iрод:

Ви спочатку новину, а тодi я вам - сипну.

Жид:

(зі страхом, затинаючись)

Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,

що цар свiту народився...

У Вифлеємi мiстi!

Жидiвка:

Чом нам злото не даєш?

Iрод (до воїна):

Який там цар?! Що вiн плете?

Воїн:

Мiй царю, кажуть що новина -

зродила Дiва Сина.

(Здивовано): Месiю начебто -

Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.

Iрод:

Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!

Чорт:

(прослизає тiнню, задоволено потираючи руки):

Тепер комусь не жити.

Воїн:

Царю мій, зі Сходу

три мудреці прийшли

котрим відомо, що родився новий Цар,

новий земний володар.

Iрод:

Хто? Що? Месiя? Цар?

Чи ти може помилився?

Тож зараз же, мершій

Поклич зі Сходу мудреців.

Царі:

Ми царі зі Сходу

У твій край приходим,

Поклонитись тій Дитині

Що родилась в Палестині.

Цар 1:

Я - цар Єгипетського роду,

де мiй народ з давнiх давен

Пророкував i проповiдував,

що має народитись

Божий Син - спаситель свiту.

Побачив я зорю i дари з собою взяв

щоб Iсуса привiтав.

Цар 2:

Я - цар iндiйського народу,

Де мiй народ по горах i лiсах блукає,

Рiзних богiв собi шукає.

А сьогоднi Анґел менi сповiстив,

Що Христос ся народив.

I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Цар 3:

Я - цар грецького народу,

я не боюсь нiчого зроду,

Де мiй народ по морю гуляє

i Бога - Зевса величає.

А на Сходi зоря засiяла

і дорогу менi показала.

I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Iрод:

Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм

І царю вклоніться,

А назад вертатемите-

сюди поверніться.

Вкажете мені путь

Куди йти треба

Бо вклонитись йому

 У мене велика потреба.

(Царі виходять)

Iрод:

Один я цар тут,

Володар всього краю.

Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!

Перебийте всю дiтвору без пощади,

Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,

Хай загине - так зробiть!

Воїн:

Твiй наказ святий для нас,

ми виконуєм в цей час.

Iрод:

І мале дитя в яскині

мусите знайти ще нині!

Бо інакше - всім вам смерть!

Смерть:

О! Хтось закликує за мною,

готова я усiх стесать косою!

Iрод:

Смерте люба, Смерте мила,

ти завжди мені слудила,

всіх косила ворогів,

всіх кого я повелів.

А тепер скоси Того,

що в вертепі народився,

З Пречистої воплотився

Всі: Коляда 3: "Не плач Рахиле"

Iрод:

Гей солдати мої вірні!

Воїн:

Ми тут, царю!

Iрод:

(до воїна): Ну то що? Всi дiти вбитi?

Воїн:

Так, мiй царю!

Анґел:

Не тішся, Iроде лукавий,

нажився ти лихої слави.

Ніщо безкарно не пройде,

і ніщо не зникає,

і над катом кожним

 меч долі звисає.

Хоч діток ти вбив,

Свою душу - загубив.

Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!

Ось тобi - новина:

Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!

Iрод:

(з розпачем)

Що?!! Бунт, зрада!!!

(і, оговтавшись,)

О Смерте, Смерте моя мила,

ти всякий бунт у зародку душила!

Прилинь, махни косою раз i вдруге,

Нехай не будуть в свiтi добрi люди!

Смерть:

(немов відлуння)

О-го-го-го!

Нi синку, їх нам не здолати.

Ходім зі мною

 в темряви і вічності палати.

Бо мале дитя в яскині

 Має владу в світі нині,

Мушу я йому служити,

А тебе я маю вбити.

Чорт:

(захекано)

Пройшов я тисячі доріг,

стоптав я тисячі чобіт,

аж поки долетів сюди.

(Нюх, нюх) Ха-ха

О, тут вже чую грішну душу!

Її з собою взяти в пекло мушу!

(приступає до Ірода)

Iрод:

Гей, сторожа!

Смерть:

(відганяє косою солдатів)

- Вона вже не поможе.

Iрод:

О Смерте, Смерте моя мила!

Зостав мене, я жити хочу -

Усю тебе я озолочу!

Смерть:

Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,

вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!

Чорт:

Ходім, ходім, мiй любий царю,

тебе в смолi я покупаю!

Пішли зі мною в пекло,

там нам буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем).

Анґел:

Поборено зло,

лютий цар вiдступив

Звалив його спiльний до волi порив

Хай згода й любов помiж вами панує

Хай справами вашими серце керує

Хай злоби i заздростi згине отрута,

Щоб Iрод нiколи не змiг повернутись!

А нинi ми разом Iсуса вiтаймо

I славу во вiки Йому заспiваймо.

Всі: Коляда 4

Жид:

Я вiншую вас як жид:

 Хай ся грiш у вас держит,

Най від вас уся біда біжить.

Най сі доє молоко

Від корови й від бико,

Хай ся кури вам несут,

хай яйце знесе когут.

А за тую віншину - дайте щось,

бо я вже йду.

Жидiвка:

Я вiншую як жидiвка:

 хай буде у вас горiлка.

Як горiлки в вас нема,

то купiть собi вина !

Пастух:

Достить, жиде, брехати, лахмани пускати,

Мусиш на наше свято хоч раз заколядувати

Жид:

Капітулювати?

А хто буде за ті інтереси доляри давати?

(Жида довго вмовляють, врешті пропонують гроші і він починає колядувати)

Пішов я та й колядувати

Ступив я до чужої хати-

А там їли-попивали,

А мені ніц не давали:

Бідний я, бідний я.

У п’єцу пироги варили

Під п’єцом голубці студили-

Я ся ближче присував,

По одному витягав,

В торбу клав, в торбу клав.

Та мені того було мало -

Пішов я в комору по сало,

Та ще сала не дістав,

Як мя господар злапав-

Так мя справ!!! Так мя справ!!!

Анґел:

Прощавайте, мир в цій хаті

Щасливі будьте і багаті,

Майте волю добру, гожу

Тільки вірте в ласку Божу

Ласка Божа вас спасе

Край і нарід піднесе!

Пастух:

Ми на тому добрі люди коляду кінчаєм,

Щастя-долі цьому дому

Щиро всі бажаєм!