Сценарій вертепу (5 осіб)
Дійові особи:
- Ангел
- Чорт
- Ірод
- Смерть
- Мошко
- Колядники
АНГЕЛ:
Мир тобі, українська хатино,
Хай святиться тут Боже ім’я,
Хай панує між вами щоднини
Щире слово і правда свята,
Хай думки і серця вам єднає
Всеблага християнська любов,
Годі смутку – вам радість звіщаю,
Що Месія на землю прийшов,
Що в вертепі у яслах на сіні
Народилося Боже Дитя,
Веселіться, сини України,
Привітайте Малятко-Христа!
ЧОРТ:
Кого я бачу?! Знову, друже,
В нас перетнулися шляхи.
Широкий світ, але не дуже,
Видать, прийдеться разом йти.
А ти і далі все воюєш?
Борець за правду і красу?
Чого шукаєш? Чом бунтуєш?
Хоч ріж-ніяк того не втну.
АНГЕЛ:
Добро, красу сліпому не побачить,
Як правди молитов глухому не почуть.
ЧОРТ:
Та перестань, я знаю що то значить:
Краса, добро. Усе це каламуть.
Бо лиш тоді життя чогось вартує,
Коли в кишені в тебе зайвий гріш,
Коли ти не бідуєш, а пануєш!
Хіба не так? Чого ж бо ти мовчиш?
Що дасть добро? Яка від нього рада?
Кому? За скільки ти його продаш?
У світі золото – єдиний Бог і влада,
Йому вклоняються і бідний і багач!
АНГЕЛ:
Твій бог сьогоднішній, бо завтра втлін зітреться,
Безсмертна – велич людської душі!
ЧОРТ:
Пусте! Побачим хто з нас посміється!
О Іроде, мій царю, поспішіть!!
(Заходить Ірод)
ЧОРТ:
Пане любий, чи ти знаєш
Що тебе не поважають?
Що сьогодні всі ці смертні
Іншого царя шукають?
Кажуть кращий і мудріший
Народився сеї ночі.
І увесь твій, царю, нарід,
Поклонятись йому хоче!
Кажуть, пане, він мудріший,
Буде правити довіку,
Кажуть він якийсь безгрішний,
Ще й є Богочоловіком.
ІРОД:
Інший цар? Нема й не буде!
Ще й якийсь там простолюдин...
Тільки я тут маю владу!
Не потерплю підлу зраду!
Є у мене жид хитрющий,
Він все знає...всюдисущий.
Того жида Мошком звати,
Його треба розпитати.
ЧОРТ:
Мошку! Мошку! Цар зовйот!
МОШКО:
Каво? Каво? Мене???
ЧОРТ:
Тебе, тебе! Бігом!
МОШКО (собі під ніс):
То-то, я ще маю час,
Я ще свою жону не поцілував,
Я ще своїх грошей не порахував,
Я ще маю час...
ЧОРТ:
Йди, жиде, зара,
Бо буде кара!
МОШКО:
А-а-а кара, кара. Йду зара.
Добрий вечір, пане крулю,
Я вже тута!
Летів до вас на крилах
Спішив, біжав,
Ледь не упав,
І ото вже тут-як-тут,
Коли Ірод позовут!
ІРОД:
Ой, не треба баламуті!
Краще розкажи по-суті!
Де Бог народився?
МОШКО:
О-о-о. Боб народився в полі на роздолі.
Поскладали боб в стодолі.
Моя Сура має трошки,
В мене також є три бочки.
То вам бобу тре?
ЧОРТ:
Що то ти таке плетеш?
Ше ногами задереш.
МОШКО:
Йой-йой-йой, який ти пан!
Де твій гонор, де жупан?
Не підходь до мене близько!
Забирай своє хвостисько!
(до Ірода)
Йой не зліться! Я зле чую!
Зара всьо вам істолкую!
Бук ся народив в яновськім лєсі!
Його садили, коло него робили,
Різали, на стоси клали,
І в’язали, продавали
І велиииикі гроші брали!
ІРОД:
Не про біб! А про новину!!
МОШКО:
А новину?
Знаю, знаю я новину.
Люблю шинку, солонину,
І горівку й трошки меду,
Того грубий я спереду,
А ще з того, на розраду,
Маю трохи горба ззаду.
ІРОД (кричить):
Годі, годі мудрувати!
Мене на глум піднімати!
Насмішок я не потерплю,
Стяти голову звелю!
А як правду я почую,
Всіх відразу ж обдарую...
МОШКО (собі під ніс):
Ой...За гроші і за злото
Я полізу і в болото.
Кажуть що нині дивна новина,
Діва Пречиста родила Сина.
У Вифлеємі, в бідній яскині
Цар всього людства ночує нині!
ІРОД:
До Вифлеєму Смерть закликаю,
Хай немовлят всіх собі забирає!
(Заходить смерть)
Смерте люба, Смерте мила,
Ти весь вік мені служила!
Убивала, катувала!
Все мені допомагала!
Поможи ж мені й тепер!
Щоб той “диво-цар” помер!
СМЕРТЬ:
Гай, гай, синочку, час до всіх жорстокий...
Здоров’я й сила в мене вже не та.
Стомилась я, мені потрібен спокій,
Бо я ж, синочку, вже немолода.
А пам’ятаєш скільки ми вбивали?
Живцем гноїли, розтирали в прах?
І де одна на землю голова упала,
Вставала сотня на пощерблених кістках.
І скільки б я їх у могилу не косила -
В синах ще дужча підіймалась сила.
ІРОД:
Благаю, смерте, ще останній раз!
Хай пусткою все стане після нас!
СМЕРТЬ:
Ні, синку, нам їх не здолати.
Ходімо в темряви і вічності палати.
(Смерть косою за шию виводить Ірода)
АНГЕЛ:
Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу.
Але заким вийдем з хати
Треба щастя побажати,
Дім добром обдарувати!
МОШКО:
Я віншую вам як жид!
Най вам в хаті ся держит!
Най дає вам молоко
І корова, і бико.
Най на полі і в стодолі
Буде вам всього доволі.
Най вам грошики ведут,
Най яйце знесе когут,
А за тую коляду
Дайте шось, бо я вже йду!
Не давайте копійки!
Ліпше дайте пампушки.
(Виходять з колядою)
