Сценарій вертепу (5 осіб)

Дійові особи:

  1. Ангел
  2. Чорт
  3. Ірод
  4. Смерть
  5. Мошко
  6. Колядники


АНГЕЛ:
Мир тобі, українська хатино,
Хай святиться тут Боже ім’я,
Хай панує між вами щоднини
Щире слово і правда свята,
Хай думки і серця вам єднає
Всеблага християнська любов,
Годі смутку – вам радість звіщаю,
Що Месія на землю прийшов,
Що в вертепі у яслах на сіні
Народилося Боже Дитя,
Веселіться, сини України,
Привітайте Малятко-Христа!

ЧОРТ:
Кого я бачу?! Знову, друже, 
В нас перетнулися шляхи. 
Широкий світ, але не дуже, 
Видать, прийдеться разом йти. 
А ти і далі все воюєш?
Борець за правду і красу? 
Чого шукаєш? Чом бунтуєш? 
Хоч ріж-ніяк того не втну.

АНГЕЛ:
Добро, красу сліпому не побачить, 
Як правди молитов глухому не почуть.

ЧОРТ:
Та перестань, я знаю що то значить:
Краса, добро. Усе це каламуть.
Бо лиш тоді життя чогось вартує, 
Коли в кишені в тебе зайвий гріш,
Коли ти не бідуєш, а пануєш!
Хіба не так? Чого ж бо ти мовчиш?
Що дасть добро? Яка від нього рада?
Кому? За скільки ти його продаш?
У світі золото – єдиний Бог і влада,
Йому вклоняються і бідний і багач!

АНГЕЛ:
Твій бог сьогоднішній, бо завтра втлін зітреться, 
Безсмертна – велич людської душі!

ЧОРТ:
Пусте! Побачим хто з нас посміється!
О Іроде, мій царю, поспішіть!!

(Заходить Ірод)

ЧОРТ:
Пане любий, чи ти знаєш
Що тебе не поважають?
Що сьогодні всі ці смертні
Іншого царя шукають?
Кажуть кращий і мудріший 
Народився сеї ночі.
І увесь твій, царю, нарід,
Поклонятись йому хоче!
Кажуть, пане, він мудріший,
Буде правити довіку,
Кажуть він якийсь безгрішний,
Ще й є Богочоловіком.

ІРОД:
Інший цар? Нема й не буде!
Ще й якийсь там простолюдин...
Тільки я тут маю владу!
Не потерплю підлу зраду!
Є у мене жид хитрющий,
Він все знає...всюдисущий.
Того жида Мошком звати,
Його треба розпитати.

ЧОРТ:
Мошку! Мошку! Цар зовйот!

МОШКО:
Каво? Каво? Мене???

ЧОРТ:
Тебе, тебе! Бігом!

МОШКО (собі під ніс):
То-то, я ще маю час,
Я ще свою жону не поцілував,
Я ще своїх грошей не порахував,
Я ще маю час...

ЧОРТ: 
Йди, жиде, зара, 
Бо буде кара!

МОШКО:
А-а-а кара, кара. Йду зара.
Добрий вечір, пане крулю,
Я вже тута! 
Летів до вас на крилах
Спішив, біжав,
Ледь не упав,
І ото вже тут-як-тут,
Коли Ірод позовут!

ІРОД:
Ой, не треба баламуті!
Краще розкажи по-суті!
Де Бог народився?

МОШКО:
О-о-о. Боб народився в полі на роздолі.
Поскладали боб в стодолі.
Моя Сура має трошки,
В мене також є три бочки.
То вам бобу тре? 

ЧОРТ:
Що то ти таке плетеш? 
Ше ногами задереш.

МОШКО:
Йой-йой-йой, який ти пан!
Де твій гонор, де жупан?
Не підходь до мене близько!
Забирай своє хвостисько!
(до Ірода)
Йой не зліться! Я зле чую!
Зара всьо вам істолкую!
Бук ся народив в яновськім лєсі!
Його садили, коло него робили, 
Різали, на стоси клали,
І в’язали, продавали
І велиииикі гроші брали!

ІРОД:
Не про біб! А про новину!!

МОШКО:
А новину? 
Знаю, знаю я новину.
Люблю шинку, солонину,
І горівку й трошки меду,
Того грубий я спереду,
А ще з того, на розраду,
Маю трохи горба ззаду.

ІРОД (кричить):
Годі, годі мудрувати!
Мене на глум піднімати!
Насмішок я не потерплю,
Стяти голову звелю!
А як правду я почую,
Всіх відразу ж обдарую...

МОШКО (собі під ніс):
Ой...За гроші і за злото
Я полізу і в болото.
Кажуть що нині дивна новина,
Діва Пречиста родила Сина.
У Вифлеємі, в бідній яскині
Цар всього людства ночує нині!

ІРОД:
До Вифлеєму Смерть закликаю,
Хай немовлят всіх собі забирає!
(Заходить смерть)
Смерте люба, Смерте мила,
Ти весь вік мені служила!
Убивала, катувала!
Все мені допомагала!
Поможи ж мені й тепер!
Щоб той “диво-цар” помер!

СМЕРТЬ:
Гай, гай, синочку, час до всіх жорстокий...
Здоров’я й сила в мене вже не та.
Стомилась я, мені потрібен спокій,
Бо я ж, синочку, вже немолода.
А пам’ятаєш скільки ми вбивали?
Живцем гноїли, розтирали в прах?
І де одна на землю голова упала,
Вставала сотня на пощерблених кістках.
І скільки б я їх у могилу не косила -
В синах ще дужча підіймалась сила.

ІРОД:
Благаю, смерте, ще останній раз!
Хай пусткою все стане після нас!

СМЕРТЬ:
Ні, синку, нам їх не здолати.
Ходімо в темряви і вічності палати.

(Смерть косою за шию виводить Ірода)

АНГЕЛ:
Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу.
Але заким вийдем з хати
Треба щастя побажати,
Дім добром обдарувати!

МОШКО:
Я віншую вам як жид!
Най вам в хаті ся держит!
Най дає вам молоко
І корова, і бико.
Най на полі і в стодолі 
Буде вам всього доволі.
Най вам грошики ведут,
Най яйце знесе когут,
А за тую коляду
Дайте шось, бо я вже йду!
Не давайте копійки!
Ліпше дайте пампушки.

(Виходять з колядою)